Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
проламувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пролам — у, ч. 1) Дія за знач. проламати, проламувати. Пролам стіни. 2) Те саме, що пролом 2) … Український тлумачний словник
проламати — див. проламувати … Український тлумачний словник
проламування — я, с. Дія за знач. проламувати … Український тлумачний словник
проломлювати — юю, юєш, недок., проломи/ти, ломлю/, ло/миш; мн. проло/млять; док., перех. 1) Ударами, пострілами і т. ін. робити отвір у чому небудь, продавлювати щось; пробивати, продірявлювати. 2) Те саме, що проламувати 2). 3) перев. док., перен., розм.… … Український тлумачний словник
пробивати — 1) = пробити (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), проломлювати, проломити, проламувати, проламати, прошибати, прошибити; просаджувати, просадити, провалювати, провалити (докладаючи значних зусиль); протикати,… … Словник синонімів української мови
прокладати — 1) = прокласти (дорогу, стежку утворювати, ідучи, їдучи, їздячи), торувати, у[в]торовувати, у[в]торувати, у[в]бивати, у[в]бити, пробивати, пробити, топтати, протоптувати, протоптати, у[в]топтувати, у[в]топтати, витоптувати, витоптати (часто… … Словник синонімів української мови
